top of page
У Вашому домі з'явилося кошеня...
Ось і настав той день, коли ви принесли до своєї оселі маленьку нявкаючу грудочку. А може, вже не маленьку. У будь-якому випадку, новий член сім'ї в перші дні в новому будинку відчуватиме тривогу та хвилювання від змін у своєму житті. І завдання нового господаря - допомогти малюкові освоїтися.
Але перш, ніж завести кошеня, треба відповісти собі на запитання: чи готові ви жити пліч-о-пліч з новим членом сім'ї найближчі 15-20 років? Любити його, годувати якісними кормами, лікувати у разі потреби, виховувати. Адже кошеня - це та сама дитина. І його треба вчити правилам поведінки в будинку, а не лаяти чи бити (що взагалі неприпустимо), щоб потім малюк не опинився на вулиці.
Окремо варто сказати про алергію на вовну та виділення тварин. Якщо ви знаєте, що у вас чи у когось із членів сім'ї є алергія на кішок, не беріть у будинок тварину. Будете мучитися і ви і кошеня. Кошеня - це не річ, його не можна повернути в магазин, якщо не "підійшов".
Якщо ви хочете вперше завести тварину і не знаєте реакцію свого організму на кішок, рекомендую спочатку сходити кілька разів у гості до будинку, де мешкає кішка або відвідати виставки кішок. Погладити кішку, потримати. І оцінити свій стан. Якщо не буде жодної негативної реакції організму, то можна спробувати завести кошеня.
Але, сподіваюся, ви з усією відповідальністю підійшли до придбання кошеня, зважили всі "за" та "проти", вибрали малюка і зважилися на покупку. Що далі?
Прийміть мої поздоровлення! Тепер у вас з'явився новий друг, який любитиме вас безкорисливо і даруватиме тепло і радість. Але спочатку кошеня має освоїтися, звикнути у новому будинку.
Коли кошеня знайомиться з незвичною для нього обстановкою, вашою родиною та іншими тваринами, які вже живуть у вашому будинку, це найважливіші перші контакти. Звикання до будинку має відбуватися поступово, крок за кроком.
Особливу увагу ще до того, як кошеня приїде до будинку, треба приділити безпеці. Адже кішки дуже допитливі і всюди пхають свій носик. Велику небезпеку для тварини становлять відкриті вікна. Кішки, маючи інстинкт мисливця, не пропустять горобця або ворону, що чирикає, можуть стрибнути у відкрите вікно. І тут навряд чи вдасться уникнути трагедії. Тому в багатоповерхових будинках металева дрібнозерниста сітка з осередком приблизно 2х2 см – обов'язкове придбання. Її можна зробити самим або замовити у фірмах, що спеціалізуються на виготовленні подібних виробів http://banzai-okna.com.ua/ Вони бувають різних конструкцій. МОСКИТНА СІТКА НЕ ПІДХОДИТЬ! Вона не витримає ваги тварини і легко порветься під кігтями кішки. Також небезпеку становлять пластикові вікна, відкриті на вертикальне провітрювання. Стрибнувши у відкриту щілину і потрапивши в клин, кіт не може вибратися самостійно. При спробах звільнитися він опускається все нижче і у тварин передавлюються кровоносні судини, що в результаті може призвести до загибелі. На вікна у такому разі встановлюється спеціальний захист. Його так само роблять фірми, що спеціалізуються на захисних конструкціях "антикішка". Комусь це може здатися клопітно, дорого чи зайвим. Але захистивши подібним чином свої вікна, ви будете спокійні за вихованця і зможете легко провітрювати приміщення без ризику для кошеня. А малюк, що мурчить, зможе спокійно "гуляти" в теплі літні дні біля вікна.
Небезпеку для кошеня можуть мати також кімнатні рослини. Особливо небезпечні (отруйні) диффенбахія, азалія, омела, плющ, рододендрон, філодендрон, деякі види фікусів, цикламен та інші.
Також варто прибрати предмети, що б'ються, з інтер'єру подалі із зони досяжності кошеня, щоб потім, якщо що, не звинувачувати малюка.
Правилам поведінки в будинку потрібно вчити кошеня з перших днів. Потрібно показати де знаходиться його лоток. У перші дні кошеня бажано обмежити у просторі, наприклад, нехай спочатку освоїться в одній кімнаті. Лоток треба ставити там також. Щойно малюк звикне, географію його перебування у будинку можна поступово розширювати. Лоток завжди має бути в зоні видимості кошеня. Добре було б з батьківського дому взяти пісок із лотка з рідним запахом, куди ходило кошеня. Так дитині буде простіше звикнути до нового лотка, йти на "свій" запах.
Лежанку для котика треба ставити в затишному місці, не на прохідній ділянці кімнати, так котодитина почуватиметься затишніше, зможе усамітнитися, полежати спокійно, відпочити, і ні хто не заважатиме йому там.
Ще кошеняті знадобиться кігтеточка. У продажу є всілякі кігтеточки з будиночками, іграшками, лежаками, гамаками. На будь-який смак та гаманець. Привчати до кігтеточки треба одразу: показувати, де треба точити кігті, припиняти це в інших місцях та заохочувати малюка за успіхи у цій справі.
Крім того потрібні мінімум дві миски: для їжі і води. Найкраще використовувати керамічні. Кошеня з раннього віку треба привчати до гігієнічних процедур: чищення вух, обрізання кігтів, при необхідності чищення очей, купання. Пазурі обрізаються спеціальними ножицями для тварин. Все необхідне можна придбати у зоомагазині.
Ну, і звичайно кошеняті, та й дорослій тварині теж, потрібні іграшки. У грі кошеня вчиться полювати (адже інстинкти ніхто не скасовував). Такожнарощується м'язова маса. Котодитина виплескує свою невгамовну енергію. І підтримує себе у чудовій формі. Усе як у людей. Рух це життя!
І, звичайно, кошеняті треба забезпечити повноцінне збалансоване харчування та ветеринарне обслуговування. Але це тема для іншої статті.
Якщо ви свідомо підійдете до придбання кошеня, то ваша з ним дружба триватиме багато щасливих років.
bottom of page