У кожного заводчика є своя історія, свої причини, чому він вибрав ту чи іншу породу кішок. Є вона і в мене. Колись давно у мене була безпородна, але від цього не менш улюблена кішка Іриска. Вона віддалено нагадувала сріблясту персидську шиншилу. Але це не завадило нам разом прожити довгих 16 років душа в душу. Кішечку я просто любила і нащадків у неї не було.

Поруч із кішками я жила все життя (дякувати Мамі). Тому, коли моя Іриска померла від старості, я знову хотіла завести м'яку, муркотливу істоту. Але так просто це не виходило. Не лежала душа до всіх гарних кішечок. Не було того почуття, що воно, моє. Півроку я придивлялася до різних пород кішок, підсвідомо шукаючи в них свою Іриску.

Мій вибір виявився цілком закономірним. Це має бути кішка у забарвленні срібляста шиншила. І звісно, ​​британська короткошерста. Тоді мені це здавалося найкращим варіантом. Адже я ще не знала, що моя перша кішка Камілла британська срібляста шиншила нестиме ген довгої шерсті і подарує мені довгошерсту красуню Камелію.

Ось так у нас вдома з'явилася мила Amor Mio Kamilla. Потім кіт Філіп. Потім... Адже коли ти щодня спілкуєшся з такою красою, то розумієш, що котів багато не буває. Так почався мій довгий шлях у розведення.

Покупці зазвичай запитують: який характер у цих кішок? Одним реченням про характер британських шиншил не скажеш. Адже кожна тварина - індивідуальність з тільки їй властивими певними рисами характеру. Але одне можна сказати точно: це кішки з королівською гідністю, незалежні та ласкаві одночасно. Вони точно не дозволять робити з ними щось проти їхньої волі. Але й розкриваються перед людиною, довіряють їй повністю, коли відчувають до себе ставлення, як до компаньйону, на рівних.

У спілкуванні з кішками я обов'язково враховую індивідуальні особливості характеру кожної тварини. Звичайно, в розпліднику є свій розпорядок дня, свої правила, своя ієрархія. Хтось сміливий і завжди попереду, хтось сором'язливий, комусь потрібний свій простір для усамітнення. Хтось приходить завжди посидіти на руках. А хтось лащиться тільки поруч і на руки ніколи не сяде, але від цього кіт не менш милий.

Власник повинен відчути, зрозуміти характер вихованця, не переробляти його, а прийняти кошеня таким, яким він є. І тоді малюк розкриється повною мірою. Адже стосунки між кішкою та людиною, побудовані на довірі, терпимості та прийнятті маленької істоти, нестимуть радість власнику довгі роки.

Незважаючи на загальну думку, що британці ліниві, нетовариські, більшу частину доби сплять, можу з упевненістю сказати, що все це не про моїх сріблястих шиншил. Всі коти та кішки мого розплідника досить активні, незважаючи на вік. Із задоволенням грають та бігають із моїми дітьми за іграшками. І цю активність треба підтримувати, адже рух – це життя. Особливо це актуально для кастратів.

Ну і звичайно, вагомим критерієм у виборі саме кішок британської шиншили є їхня велична краса у дорогоцінному срібному забарвленні. Іноді мені здається, що вони знають, що красиві і поводяться відповідно. Але цю маленьку слабкість ми їм вибачимо